2016 року активну роботу почали відразу кілька нових антикорупційних органів: Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) і Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).
Мета їх появи – створити в Україні альтернативу старим, правоохоронним органам, що повністю дискредитували себе, і побороти головну внутрішню проблему країни – всеосяжну корупцію. Для цього в них повинні були набрати високооплачуваних професіоналів, які не були б пов’язані зі “старою системою” і змогли б розірвати звичну для українських чиновників, правоохоронців та депутатів кругову поруку.
Незважаючи на те, що процес створення нових органів проходив під пильним контролем західних друзів України, які надали цьому процесу фінансову і організаційну підтримку, скандали почалися вже на етапі відбору до конкурсних комісій.
Останні повинні були запропонувати керівництву країни кандидатів на керівні посади в нових структурах. Владу підозрювали в спробі підім’яти антикорупційні органи під себе, зробити їх частиною системи і тим самим нівелювати сенс їх створення. У свою чергу, громадських активістів, які брали активну участь в процесі створення нових органів, звинувачували в зайвому самопіарі і бажанні просунути в антикорупційні органи потрібних їм людей.
Скандали супроводжують діяльність нових структур перманентно, притому вони далеко не завжди пов’язані з фігурантами порушуваних ними кримінальних справ. Не припиняється конфлікт між Генпрокуратурою як втіленням “старого порядку”, з одного боку, і НАБУ і САП – з іншого. Останні весь час звинувачують ГПУ в порушенні підслідності кримінальних справ, у відповідь від провладних лідерів думок чують звинувачення в некомпетентності. Пік протистояння – серпнева бійка в центрі Києва між спецназом НАБУ і співробітниками Генпрокуратури.
Втім, нові органи примудряються конфліктувати не тільки зі старими, але і між собою. Наприклад, НАБУ скаржилося в ГПУ на бездіяльність керівництва САП щодо однієї із порушених справ, а ще на НАЗК, яке нібито не бажає давати слідчим НАБУ повний доступ до бази електронних декларацій.
При цьому керівник НАБУ Артем Ситник, який на початку грудня звітував за рік роботи свого відомства, заявив: “Те, що вдалося зробити нам всього за рік після початку розслідувань, не демонстрував жоден антикорупційний орган, створений з нуля”. На даний момент в роботі детективів НАБУ знаходяться 256 кримінальних проваджень, 121 людині пред’явлено підозру, 41 справу направлено до суду. Але обвинувальних вироків у розслідуваних НАБУ справах винесено всього дев’ять. При цьому, за словами Ситника, на рахунки держкомпаній повернуто 105 млн грн, 583 млн грн збережено від розкрадання, а 82,5 млрд грн – загальна сума нанесених державі збитків у тих справах, які зараз розслідують у бюро.
Серед найбільш резонансних справ – хабар суддям Олексію Бурану і Миколі Чаусу, справа щодо розтрати півмільярда гривень, отриманих за Кіотським протоколом, розтрати коштів керівництвом Одеського припортового заводу, про зловживання керівництва Запорізького титано-магнієвого комбінату (тут теж фігурує півмільярда гривень), справа проти заступника керівника київської облпрокуратури Олександра Колесника і багато інших.
Але проблема в тому, що реальний тюремний строк досі не отримав жоден з топових корупціонерів. Інша проблема – протидія представників старої судової системи, реформа якої тільки починається. Тому одним з головних завдань керівники НАБУ і САП бачать створення незалежного антикорупційного суду.
У свою чергу, головним успіхом НАЗК стала реалізація проекту з електронними деклараціями. На даний момент в системі зареєстровано понад 127 тисяч декларацій депутатів, чиновників, правоохоронців, суддів та інших держслужбовців. Електронне декларування активно саботувалося владою і багатьма депутатами, але під тиском Заходу і громадянського суспільства процес довели до кінця. Завдяки е-деклараціям українці змогли підтвердити фактами свої одвічні підозри про те, що спосіб життя слуг народу вкрай далекий від способу життя самого народу. Сотні мільйонів готівки, дорогі картини, годинники, діаманти, величезні автопарки і навіть святі мощі – все це виявилося у людей, які нерідко все життя працювали або на державній службі, або були політиками.
За підсумками аналізу декларацій на даний момент розпочато 10 кримінальних проваджень, з них сім – стосовно народних депутатів. Але подальший процес може зупинитися – Мін’юст блокує прийнятий НАЗК порядку перевірки е-декларацій через юридичні неточності. У будь-якому випадку роботи у антикорупціонерів непочатий край. Згідно з недавнім звітом Європейської рахункової палати, Україна досі найбільш корумпована країна Європи.
…