В Україні за декілька років тарифи на комунальні послуги зросли у кілька разів, а кількість субсидіантів у наступному році, за підрахунками Кабміну, сягне 9 мільйонів сімей. При цьому в уряді зазначають: субсидія – тимчасова допомога, а для того, щоб заощадити раз і назавжди, слід утеплити свій будинок, встановити лічильники і тепловий пункт. Ми з’ясовували, на що і кому держава в наступному році виділить гроші.
Програма “теплих кредитів” в Україні діє вже кілька років. Будь-який українець може придбати негазовий котел, нові вікна, матеріали для утеплення житла і отримати від держави компенсацію в розмірі від 30 до 70% витрачених коштів. Гроші на купівлю матеріалів видає державний банк “Ощадбанк”, “Укрексімбанк” або “Укргазбанк”). Як зазначають у Державному агентстві енергоефективності, ця програма користується великою популярністю серед українців. Тільки в цьому році уряд витратив 884 мільйони гривень на компенсацію кредитів. Щоправда, великого ефекту це не дало – найчастіше українці купують нові вікна (на них видали 67% кредитів). Однак, без встановлення індивідуального теплового пункту в будинку, теплового лічильника, утеплення стін і швів – економити енергоресурси не вийде.
Програма стала настільки популярною, що виділені кошти на неї швидко закінчилися. Вже в червні видача кредитів призупинилася. У наступному році на кредити виділили всього 400 мільйонів гривень.
За весь час дії програми (з 2014 по 2016) держава витратила на компенсацію кредитів 2,7 мільярда гривень. “Найбільше програмою “теплих кредитів” скористалися у Львівській області – 260 мільйонів гривень за весь період роботи програми. Є регіони, які гірше спрацювали: Запорізька область – 80 мільйонів, Херсонська – 62 мільйони, Миколаївська – лише 44 мільйони”, – сказав глава Держенергоефективності Сергій Савчук.
2017 року в Україні має запрацювати Фонд енергоефективності (ФЕ), імовірно – в квітні. Ще кілька місяців тому віце-прем’єр Геннадій Зубко зазначив, що для запуску Фонду в цьому році необхідно прийняти три закони: “Про житлово-комунальні послуги”, “Про енергоефективність будівель” та “Про комерційний облік”. Однак парламентарії закони так і не прийняли.
У запуску ФЕ також зацікавлені і міжнародні партнери. Євросоюз виділив Фонд 100 мільйонів євро, ще 25 мільйонів – Німеччина. За словами Зубка, “партнери займаються постійним моніторингом законопроекту про Фонд енергоефективності”.
Якщо законопроекти все-таки приймуть у наступному році, разом з Фондом енергоефективності українців чекають й інші зміни: всіх зобов’яжуть за власний рахунок провести енергоаудит, частина будинків повинні будуть отримати сертифікат енергоефективності, тим, хто платить за комуналку з запізненням, доведеться платити пеню.
Експерти впевнені – без енергоаудиту проводити утеплення будинку не можна. Як зазначає менеджер проектів ДТЕК ЕСКО Сергій Свистюк, це може призвести до того, що витрачені кошти так і не окупляться, або ж роботи доведеться зовсім переробляти. “Непоодинокі випадки, коли висотні будівлі утеплюються тонким пінопластом з порушенням технології монтажу, який на висоті від дощу і вітру відвалюється. Або коли утеплюється кілька квартир (т. зв. “клаптева утеплення”) замість того, щоб, наприклад, встановити в під’їзді енергозберігаючі вікна або встановити індивідуальний тепловий пункт, оскільки інвестиція принесе значно більше ефекту економії енергії та грошей мешканців”, – пояснює експерт.
Один з авторів законопроекту Альона Бабак зазначає: закон “Про енергетичну ефективність будівель” – зобов’язальний. “Цей закон зобов’язальний. Ми всі повинні розуміти, що цей закон встановлює вимоги до кожної будівлі проводити енергетичний аудит і мати сертифікат енергетичної ефективності за певних обставин. Більше того, закон зобов’язує власників житла проводити технічний огляд систем кондиціонування та водопостачання, це стосується систем з великою потужністю”, – зазначає Олена Бабак.
З державного бюджету в ФЕ направлять 800 мільйонів гривень. Річний обсяг ринку енергоефективності – 10 мільярдів гривень на рік, також, за словами експертів, масштабна термомодернізація України дозволить створити 75 тисяч робочих місць – дрібний і середній бізнес повинен забезпечити українців можливістю провести енергоаудит, скласти проект і утеплити будинок. “Це дозволить заощадити на все життя”, – розповідає Геннадій Зубко.
Фондом керуватиме наглядова рада, до складу якої увійдуть міжнародні партнери проекту, представники міжнародних фінансових організацій і уряду країни. Крім того, в рамках Фонду буде створено технічний офіс, фахівці якого будуть займатися розробкою типових проектів з підвищення енергоефективності житлових будинків. Бажаючі взяти кредит для проведення енергоефективних заходів зможуть звернутися в технічний офіс Фонду для отримання придатного для їхнього будинку типового рішення, потім самостійно обрати банк, з яким вони бажають співпрацювати, визначитися з компанією-виконавцем послуг і за результатами впровадження заходів провести аудит, який засвідчить підвищення класу енергоефективності будинку. Після цього у споживачів буде можливість отримати компенсацію у розмірі 50% від суми кредиту.
З 18 мільярдів кубічних метрів природного газу, який йде на опалення будинків в Україні, 9,5 мільярдів кубометрів “губляться”. Так, 12% тепла втрачається через дах, 20% – вентиляцію, 33% – стіни, 7% – підвал, 23% – вікна і двері, 5% – містки холоду (стики стін).
Як розповідає Сергій Свистюк, теоретично добитися максимального класу енергоефективності та мінімізувати втрати тепла можна в будь-якому будинку. Проте іноді, як зазначає експерт, легше побудувати новий будинок.
“Кардинально змінити клас енергоефективності та перевести старий будинок відразу з найнижчого класу F у найвищий клас дуже складно. Можливо, простіше побудувати новий будинок. Якщо йдеться про житловий будинок, необхідно буде відселяти всіх його жителів і повністю міняти всі інженерні мережі. В цьому випадку вже не обійтися лише приведенням огороджувальних конструкцій до нормативу і регулюванням системи опалення”, – розповідає Сергій Свистюк. Так, щоб перевести будинок з класу С у клас А, треба підвищити його енергоефективність у десять разів.
Почати підвищувати енергоефективність будинку можна з простих кроків. Наприклад, замінити лампочки у під’їзді на LED, встановити лічильники і регулятори тепла, поставити нові енергоефективні вікна. Терміни переходу до нового класу енергоефективності залежать від масштабу робіт, що проводяться. Наприклад, щоб встановити індивідуальний тепловий пункт у підвалі, утеплити стіни, підвал і дах – потрібно до шести місяців, при цьому не треба буде відселяти мешканців. Якщо будинок настільки старий, що вимагає заміни всіх інженерних комунікацій – проводки, труб у стояках і квартирах, то в такому випадку йдеться фактично про реконструкцію, що може тривати довше і вимагати часткового тимчасового відселення мешканців, зазначає Сергій Свистюк.
За словами експерта, з 400 будинків, в яких він провів енергоаудит, 60% будинків мали клас енергоефективності Е, 20% – на рівні класу F. “Зустрічаються і будівлі класу D, C – це вже будівлі нової та відносно нової побудови. Іноді енергоаудити проводяться і в новому енергоефективному житлі, щоб підтвердити заявлену забудовником енергоефективність класу С (при новому будівництві ця вимога повинна дотримуватися), але вона підтверджується не завжди. Класу А в Україні відповідають лише кілька будинків, і всі вони знаходяться в приватному володінні”, – зазначає аудитор.
Одним з таких будинків володіє співачка Руслана Лижичко. “Замість того, щоб вкладати гроші в коштовності, я, крім музики, вкладала в свій будинок. Всі найсучасніші технології використовуються в моєму домі”, – розповідає музикант.
…