Як повідомила 19 серпня Генеральна прокуратура Узбекистану, Карімова (яка вже перебуває за ґратами в іншій справі) звинувачується в незаконній купівлі за заниженими цінами державних пакетів акцій двох цементних заводів, які вона потім перепродала іноземним підприємцям.
Потім, заявили в прокуратурі, Карімова також патронувала «незаконну діяльність» цих підприємців, що «спричинила шкоду інтересам республіки в особливо великих обсягах».
Крім того, стверджують узбекистанські правоохоронці, Карімова «під загрозою застосування насильства змушувала громадян і власників різноманітних компаній передавати своє майно належним їй компаніям».
(Нижче йде текст російською мовою)
47-річну Ґульнару Карімову взяли за ґрати в березні, звинувативши її в порушенні умов обмеження волі (домашнього арешту), до якого її засудили раніше, визнавши винною у фінансових зловживаннях.
Узбецькі правоохоронці заявляють, що мають намір повернути з-за кордону активи на суму понад 1,5 мільярда доларів, які контролювала Карімова.
Адвокат Ґульнари Карімової Ґреґуар Манжа заявляв у червні, що правоохоронці Швейцарії заморозили повернення Узбекистанові суми в 555 мільйонів доларів, конфіскованих у пов’язаній із нею справі.
Як заявив адвокат, таке рішення було ухвалене нібито у зв’язку з порушеннями прав Карімової і відмовою їй у медичній допомозі.
Дочка Карімової Іман у червні оприлюднила листа від імені матері, в якому заявила, що та потребує хірургічної операції, без уточнення причини.
Ґульнара Карімова, свого часу світська дама, підприємиця, дипломатка і навіть поп-співачка, а ще, як вважали, наступниця свого батька на чолі держави, зникла з поля зору громадськості 2014 року, ще за життя її батька, авторитарного президента Узбекистану, вочевидь розсварившись із ним. До того її називали однією з найвпливовіших жінок Середньої Азії.
Іще 2012 року влада Узбекистану закрила кілька телеканалів і радіостанцій, що належали підконтрольному Карімовій медіахолдингові.
У 2015 році проти Карімової у Швеції, Швейцарії і США порушили кримінальні справи: їй висунули обвинувачення у привласненні близько мільярда доларів. Передусім ішлося про хабарі, які, за даними слідчих, Карімова отримувала щонайменше від шести телекомунікаційних компаній.
В Узбекистані Карімову також звинуватили у фінансових зловживаннях на суму близько 53 мільйонів доларів. Як повідомляла Генпрокуратура країни, Карімову засудили на 10 років позбавлення волі, визнавши її винною в ухиленні від сплати податків, розкраданні, вимаганні й знищенні документації офшорних компаній. 2015-го Ташкентський обласний суд замінив покарання на 5 років обмеження волі (домашній арешт).
2017 року в Узбекистані повідомляли, що Карімову арештували через звинувачення за статтями про шахрайство, приховування іноземної валюти, порушення митного законодавства і легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом.
А в березні 2019-го повідомляли, що Ґульнару Карімову перевели до в’язниці після того, як суд визнав її винною в порушенні умов домашнього арешту.
Її батько Іслам Карімов був незмінним авторитарним керівником Узбекистану, найбільш населеної країни Середньої Азії, ще з радянських часів, 1989 року, до самої його смерті 2016-го, але й після цього ставлення влади до його дочки не змінилося.