Вибух суспільного обурення в Грузії стався після того, як 20 червня депутат російської Держдуми комуніст Сергій Гаврилов відкрив сесію Міжпарламентської асамблеї православ’я, яка проходила в Тбілісі, сидячи в кріслі спікера парламенту Грузії. Представники опозиції в парламенті заблокували трибуну, тож Гаврилов був змушений піти.
Російська делегація залишила будівлю парламенту і вирушила до готелю, де зібралися демонстранти. Мітингарі вимагали у Сергія Гаврилова вибачення за свій вчинок.
У Грузії почалися акції протесту проти дій влади, яку мітингарі звинувачують в поступках Росії. Перший протест у ніч з 20 на 21 червня поліція жорстко розігнала, застосувавши сльозогінний газ та гумові кулі. Понад 200 людей постраждали, а понад 300 – затримали.
23 червня гравці клубів вищої грузинської ліги «Торпедо» (Кутаїсі), «Локомотив» (Тбілісі) і «Руставі» заявили перед матчами чемпіонату про підтримку акції протесту, що проходить в центрі Тбілісі. Гравці клубів вийшли на ігри в чорних майках з написом грузинською мовою: «Ми пам’ятаємо – 20% території Грузії окуповані». Учасники акції протесту перед будівлею парламенту напередодні зустріли цей жест футболістів оваціями.
24 червня у Тбілісі розпочався протестний автопробіг з вимогою відставки глави МВС Грузії.
Влада вже виконала дві вимоги мітингувальників – днями раніше, 21 червня, у відставку подав спікер парламенту Іраклій Кобахідзе і правляча партія погодилася на проведення парламентських виборів 2020 року за пропорційною виборчою системою, чого вже давно вимагала опозиція.
7 липня ведучий авторської програми «PS» на каналі «Руставі-2» Георгій Габунія несподівано звернувся до президента Росії Володимира Путіна під час ефіру – приблизно хвилину покривав його відбірною лайкою. Під телеканалом зібралася акція, учасники якої вимагали відставки гендиректора каналу Ніки Гварамії та журналіста Георгія Габунії. Канал під час акції припинив роботу. Хто її організував – невідомо, але декого з учасників впізнали як провладних активістів.
Наступного дня, 8 липня, висловлювання телеведучого засудила президент Грузії Саломе Зурабішвілі, а також прем’єр-міністр Мамука Бахтадзе, глава парламенту Арчіл Талаквадзе, мер Тбілісі Каха Каладзе. Ось, що про це думають жителі Тбілісі:
17 липня генерального директора грузинського телеканалу «Руставі-2» Ніку Гварамію звільненили з посади. Це сталося відразу ж після того, як власником телеканалу знову став бізнесмен Кібар Халваші. Замість Гварамії він призначив керувати телеканалом свого юриста Паату Салію.
19 липня грузинські журналісти провели акцію протесту в прямому ефірі після того, як Європейський суд ухвалив рішення про повернення телеканалу «Руставі-2», який вважається опозиційним каналом, бізнесменові, якого журналісти називають близьким до уряду.
Ці події викликали нову дипломатичну кризу між Тбілісі та Москвою. З 8 липня Кремль скасував пряме авіасполучення з Грузією, що, на думку аналітиків, завдасть удар по грузинській економіці, що залежна від потоку туристів з Росії.
11 липня глава Європейської Ради Дональд Туск в ході міжнародної конференції, присвяченій десятиріччю програми «Східного партнерства», яка відбулася в Батумі, висловив підтримку Грузії і закликав «не дозволяти нікому себе розділити», а заборону польотів «невиправданим і нераціональним».
23 липня глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що США намагається відірвати Грузію від Росії.
Читайте також: Про Крим, протести, війну і пампушки. Вісім цитат Вахтанга Кікабідзе