«Ця дата не забудеться. Ми всі пам’ятаємо і передаємо цю історію з покоління в покоління. Вже розповідаємо своїм дітям. Покійний батько розповідав нам ще в дитинстві, будучи ще в засланні. Я сам народився у засланні – в Узбекистані, Середній Азії. Батько оповідав про депортації. І не тільки він, кожний, хто був засланий, передав це своїм дітям, онукам. Ми не забудемо ніколи – це біль нашого народу», – розповів один з організаторів акції, імам Запорізької мечеті Мухамад Мамутов.
До акції також долучилися представники місцевого турецького національного товариства, які принесли відповідні національні прапори.
Також по завершенню автопробігу в місцевій мечеті відбувся молебень за загиблими під час депортації кримськими татарами.
18 травня 1944 року почалася депортація сталінським режимом із Криму близько 200 тисяч кримських татар. В Україні ця депортація визнана геноцидом. Цей день, 18 травня, в Україні вшановують як День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу. Крім того, після незаконної окупації Криму Росією навесні 2014 року 18 травня визначене також як День боротьби за права кримськотатарського народу.
У травні 1944 року режим Йосипа Сталіна підготував і здійснив силами НКВС-НКДБ спецоперацію примусового виселення корінного народу Криму – кримських татар. Їх загнали у товарні вагони і повезли у Сибір і Середню Азію. Внаслідок депортації загинув майже кожний другий представник кримськотатарського народу. Кримських татар тоді оголосили «зрадниками» і звинуватили у «пособництві ворогу» під час Другої світової війни.
Натомість більшість істориків вважає, що справжньою причиною депортації кримських татар було те, що СРСР прагнув захопити частину Туреччини і встановити контроль над чорноморськими протоками – Босфором і Дарданеллами. Тому, готуючись до цього нападу, сталінський режим «зачищав» майбутні плацдарми – Крим і Кавказ – від «ненадійного елемента». На Кавказі вибірково виселяли тюрків і калмиків, а із Криму – кримських татар.
У телеграмі на ім’я Сталіна НКВС прозвітував про виселення 183 155 осіб. В основному, це були жінки, діти і люди похилого віку. Чоловіки в цей час іще воювали на фронтах Другої світової війни у лавах Червоної армії. Самі кримські татари нарахували 423 100 депортованих.