Київський апеляційний суд знову переніс – на 12 листопада – розгляд апеляційної скарги програми «Схеми» на ухвалу Печерського районного суду, якою слідчим ДБР надали дозвіл на тимчасовий доступ до редакційної комунікації та інших даних журналістів програми, які готували розслідування «Mr. Petro Incognito» – про таємну відпустку Петра Порошенка на Мальдівах, опубліковане у січні 2018 року під авторством Михайла Ткача та Наталки Седлецької. Причина – неявка прокурора Генеральної прокуратури.
Таке рішення суддя Ольга Юрдига озвучила на засіданні 5 листопада – повідомив кореспондент Радіо Свобода.
Як пояснила суддя, причиною такого рішення стало те, що на засідання прийшов тільки слідчий Державного бюро розслідувань, але не з’явився прокурор ГПУ.
«Першого разу засідання перенесли через неотримання матеріалів кримінального провадження, що перешкоджало розгляду справи по суті. На сьогодні – не з’явилася сторона обвинувачення, а саме – прокурор. І з метою забезпечення змагальності процесу суд вирішив, що прокурору треба повідомити (про судове засідання – ред.) ще раз, для уникнення звинувачень в упередженості суду. Поки що я не бачу загроз у повторному перенесенні. Оскільки термін дії ухвали спливає 17 листопада», – заявила адвокатка Віра Крат після завершення засідання.
Раніше адвокати «Схем» зазначили, що хоч в ухвалі Печерського суду і було вказано, що вона не підлягає оскарженню, але юристи звернулися до Київського апеляційного суду з вимогою її скасувати, оскільки вона надає доступ до документів, що містять охоронювану законом таємницю журналістських джерел.
«Журналісти розраховують на судовий контроль за дотримання прав, свобод та інтересів. Особливо якщо імовірне втручання стосується права на свободу слова та захист джерел інформації журналістів. Нагадаю, що це не перший випадок, коли адвокатам доводиться захищати права журналістів на захист джерел інформації», – відзначила юристка Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова. Вона наголосила на тому, що «Схеми» вже самі оскаржували подібну ухвалу.
У 2018 році журналісти вже створили подібний прецедент. Головна редакторка та ведуча «Схем» Наталка Седлецька подала до Київського апеляційного суду скаргу на ухвалу, якою слідчому Генеральної прокуратури надано доступ до даних з її мобільного телефону за 1,5 року. Тоді юристи журналістки також оскаржили ухвалу через порушення конституційних прав і свобод. Аналогічно вчинив і захист журналістки Крістіни Бердинських, доступ до даних з телефону якої також отримали слідчі ГПУ.
У 2019 році було ще одне рішення апеляційного суду про зупинення надання доступу до електронного листування редактора видання «Новое Время» Івана Верстюка, яке теж винесли на користь журналістів.
В апеляції юристи «Схем» звертають увагу на відсутність достатнього обґрунтування для доступу до внутрішньоредакційних документів. «Слідчим не доведено обґрунтування значення цих документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні, не зрозуміло, яке значення може мати вказана інформація в разі її отримання для кримінального провадження», – йдеться у тексті скарги.
В апеляції також йдеться про те, що ухвалою Печерського суду були порушені права журналістів на захист своїх джерел та їх право як громадян на захист. Також юристи наголошують на тому, що вимога доступу до внутрішньоредакційної інформації може бути намаганням виявити джерела отримання інформації журналістами-розслідувачами і можливого тиску на них у подальшому. У документі також ідеться про те, що винесенням подібної ухвали могли бути порушені конституційні права і свободи журналістів редакції програми «Схеми».
Крім того, редакція програми «Схеми» заявила, що не бачить необхідності надавати Державному бюро розслідувань весь масив витребуваної через суд внутрішньої інформації редакції, вважаючи такий обсяг надмірним, а запитувану інформацію такою, яка не зможе допомогти слідству, бо не має до нього стосунку.
Печерський районний суд надав слідчим ДБР дозвіл на тимчасовий доступ до редакційної комунікації та цілої низки інших внутрішньоредакційних даних – графіку роботи журналістів, операторів та водіїв, даних щодо оплати їхньої праці тощо. Таке рішення суд ухвалив 17 жовтня в рамках досудового розслідування кримінального провадження Державного бюро розслідувань щодо «незаконного переправлення осіб» – зокрема, експрезидента – через державний кордон «з використанням завідомо підроблених документів».
Згідно з ухвалою суду, якщо протягом місяця редакція не надасть правоохоронцям зазначену інформацію, то суд за клопотанням слідчих ДБР «має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення зазначених речей та документів».
Редакція програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і каналу «UA:Перший») відреагувала на ухвалу та заявила, що вважає надмірним обсяг даних журналістів, дозвіл на доступ до яких отримало Державне бюро розслідувань через ухвалу Печерського районного суду Києва.
У відповідь на заяву журналістів «Схем» у ДБР зазначили, що затребувана інформація їм необхідна для розслідування провадження щодо ймовірного незаконного переправлення через держкордон експрезидента Порошенка. Водночас у ДБР так і не пояснили, як саме їхньому розслідуванню може допомогти такий широкий перелік внутрішньої інформації редакції програми розслідувань «Схеми».
6 серпня у ДБР повідомили, що розслідують можливі факти організації незаконного переправлення через український державний кордон колишнього президента України. Досудове розслідування проводять за статтями «службове підроблення», «незаконне переправлення осіб через державний кордон України», «використання завідомо підробленого документа».
Імені колишнього президента у повідомленні не вказано, проте Радіо Свобода стало відомо, що йдеться про Петра Порошенка. Справа стосується його відпочинку на Мальдівах у січні 2018 року, про який писали журналісти програми «Схеми» у своєму розслідуванні «Mr. Petro Incognito. Таємна відпустка президента Порошенка».
Згідно з розслідуванням, неафішований президентський відпочинок, що тривав з 1 по 8 січня, разом з перельотом загалом коштував не менше ніж 500 тисяч доларів, або понад 14 мільйонів гривень.
Журналісти програми припустили, що президент України Петро Порошенко зі своїми супутниками міг літати на Мальдівські острови під вигаданими прізвищами і не проходити паспортний і митний контроль.
Водночас Порошенко наголошував, що кордон він перетинав за своїм прізвищем, «по своєму паспорту, з відповідною реєстрацією у прикордонників».