Дід зеленого карлика спочатку розстрілював своїх у заградотрядах, а у 1963 придушував майдан у Кривому розі.

Майдан на Соцмісті — загальна назва актів громадянської непокори та масових заворушень у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, що тривали в районі Соцмісто упродовж 16 — 18 червня 1963 року. Влада використала війська для придушення повстання. За офіційними даними загинуло 4, поранено 15 осіб, за неофіційними даними — загинуло 7 людей, поранено щонайменше кілька десятків. Радянська історіографія замовчувала ці події.

У ніч з 17 на 18 червня 1963 року, окупаційна московська влада планувала придушення Майдану силою війська. Діями керували представники комуняків на чолі з другим секретарем обкому чебриковим і першим секретарем міськкому олейниковим (він покинув пленум, що тривав у москві й повернувся до міста).

Після прибуття солдатів оточені міліціонери відкрили всі двері, заволоділи кабінетами, й вискакували на двір, хапаючи й арештовуючи всіх підряд. Заарештованих відправляли в міське управління внутрішніх справ по вулиці леніна. Солдати внутрішніх військ зняли пояси та били бунтівників. Їм допомагали дружинники, теж озброєні поясами. Є свідчення, що було застосовано обрізки труб, арматуру, які були загорнуті в папір або ганчір’я. Протестантів фотографували, щоб довести їхню участь у подіях. Солдати танкових військ несли патрульну службу на вулицях, по декілька разів перевіряли кожного, хто входив у цей район або виходив з нього. За офіційними даними вбито четверо, поранено 15 осіб. Двоє поранених перебувало в тяжкому стані. Для їх порятунку з Києва було викликано професора. Однак П. К. Саворський згадував, що з вікон підвалу було вбито 7 осіб. Такі ж дані називає й газета «Хроніка», яка однією з перших через багато років наважилася описати події. Стрілянина продовжувалась всю ніч. Студенти педагогічного інституту закривали вікна матрацами.

Під час масових арештів та побиття 86 осіб було арештовано, 36 одержали важкі травми. Деякі медики вважали, що по лікарнях було розміщено близько 200 поранених і понівечених.

Через три дні відбувся похорон убитих. Влада боялася, що можуть бути нові сутички, але жорстока розправа над людьми настільки деморалізувала громадськість, що заворушень не було.

У Будинку культури «комуніст» відбувся показовий суд. Активістів судили як хуліганів. Зокрема, 41 особу засуджено, як злісних хуліганів, яких до такого злочину довело пияцтво. Окремі учасники отримали дуже серйозні вироки — до 10 років суворого режиму.

коментуйте: